Перспективний план вивчення ППД.doc (115712)

Суть передового педагогічного досвіду

Педагогічний досвід як  результат практики є критерієм істини: він або підтверджує, або відкидає ті чи інші нововведення. Цей досвід, як правило, результат творчих пошуків педагогів, у ньому зливаються воєдино творче, новаторське і в той же час традиційне начала.

Слід зазначити, що нове - це не гарантія передового досвіду. Масове застосування якихось форм, методів і прийомів — також ненадійний показник передового досвіду.

Для виявлення ступеня ефективності педагогічного процесу та його оцінки використовуються критерії, у яких визначені: ознаки об'єкта, міра для визначення того, в якому ступені виражена та чи інша ознака в даного об'єкта, і точка відліку. На базі цих компонентів виробляються надійні критерії для об'єктивної оцінки педагогічного досвіду.

За ступенем узагальненості можна виділити дві групи критеріїв: перша група – це ті критерії, що відносяться до загально-педагогічних (наприклад, критерії проблемного навчання), друга - критерії, що стосуються передового досвіду як частки випадку загальнопедагогічних критеріїв (наприклад, критерії проблемного навчання стосовно різних навчальних предметів, у різних класах).

Пошук передового педагогічного досвіду (ППД) у роботі адміністрації школи має цілеспрямований і випадковий характер.

Найпоширенішим на практиці є виявлення ППД під час відвідування навчальних занять. Звертається увага на відповідність змісту роботи вчителя поставленим завданням, урахування індивідуальних особливостей учнів, на те, якою мірою методи і прийоми, що використовуються вчителем, викликають інтерес, зацікавленість дітей, сприяють розвитку розумової діяльності учнів, як ефективно вчитель використовує засоби навчання, тощо. Для ефективнішого виявлення ППД вчителя відвідування його уроків здійснюється в різних класах.

Двічі протягом року вивчається система роботи учителя, а наприкінці навчального року здійснюється комплексна перевірка, проводиться моніторинг рівня знань, умінь та навичок учнів, аналізується результативність роботи.

Залежно від тематичного обсягу досвід поділяють на комплексний та локальний. За кількістю авторів ППД поділяється на індивідуальний та колективний. За характером діяльності ППД ділиться на дослідницький і новаторський.

Види педагогічного досвіду

Методи вивчення ППД

Педагогічний досвід вивчається в динаміці його розвитку. Адміністрація проводить бесіди, спостереження за діяльністю вчителя, вивчає шкільну документацію, здійснюють моніторинг (тестування, анкетування, діагностику) професійного рівня педагога.

Ознаки передового педагогічного досвіду такі:

а) високі кількісні й головним чином якісні показники результатів навчально-виховного процесу за основними параметрами:

- сформованість громадської спрямованості школяра, що виявляється насамперед в ознаках колективізму та громадської активності;

- освіченість учнів (повнота й міцність знань, система знань і міра їх узагальненості, уміння переносити знання в нову ситуацію, наявність відповідних умінь і навичок – обчислювальних, графічних, грамотного письма й ін.). Якщо ж брати ці критерії не тільки стосовно успішності, а більш широко, зокрема стосовно навчального процесу взагалі, то необхідно відзначити такі показники, як сформовані в учнів пізнавальні інтереси та потреби, прагнення до самоосвіти, наявність суспільне вартісних мотивів і ціннісних орієнтацій у навчальній діяльності;

- вихованість учнів (за зрушеннями в розвитку в них суспільне вартісних особистісних якостей і показників загального розвитку). Маючи на увазі виховний процес у більш широкому сенсі, необхідно додати такі показники, як сформованість в учнів суспільно-значущих ціннісних орієнтацій у діяльності, соціальних мотивів спілкування й поведінки, активної життєвої позиції, потреби в самовихованні;

- трудовий досвід, тобто прагнення й наявність необхідних умінь у різних видах діяльності, практичні навички у виконанні трудових операцій (їх кількість, якість, швидкість), уміння аналізувати процес і результат конкретної праці, самоконтроль, самоаналіз зробленої роботи, зв'язок теорії з практикою, раціональний підхід до справи, корекція в організації праці, висока якість матеріальних (речовинних) результатів трудового процесу, робочої операції;

б)  оптимальність педагогічного досвіду (досягнення найкращих результатів у навчально-виховній роботі при найменшій ощадливій витраті сил і часу педагогів та учнів і притому так, щоб даний досвід не став перешкодою для рішення інших, не менш важливих освітніх і виховних задач);

в)   стійкість, стабільність досвіду, його тривале функціонування. Навіть значні успіхи педагога в навчально-виховній роботі, що існували протягом короткого строку і згодом не повторені, важко віднести до передового досвіду:

г)   можливість повторення та творчого використання досвіду одного педагога іншими, розширення цього досвіду до масового;

д)  перспективність досвіду. Передовий досвід завжди має майбутнє, перспектива його розвитку очевидна;

е)   наукова обґрунтованість досвіду. Передовий досвід може бути або результатом творчих теоретичних пошуків педагога, або його знахідкою у процесі спроб і помилок. Але в будь-якому випадку такий досвід завжди буде мати наукову основу. Одна із задач узагальнення передового педагогічного досвіду й полягає в тому, щоб дати йому наукове тлумачення.

При наявності цих ознак даний досвід варто зарахувати до передового, але потім треба ще виміряти, в якому ступені кожна ознака виявляється. Так, про пізнавальні інтереси учня, сформовані в результаті особливого підходу викладача до нього, можна говорити за такими ознаками, як активність школяра на конкретному уроці, коло позанавчального читання, участь у предметних олімпіадах, конкурсах, регулярне слухання й перегляд теле- та радіопередач. Мірою при цьому можуть бути, зокрема, точність і повнота відповідей на запитання викладача, кількість доповнень до відповідей товаришів на уроці (за власною ініціативою), запитань до викладача, кількість та якість вирішених олімпіад, конкурсних задач (кількість і ступінь труднощів невирішених), кількість звертань учня до викладача за консультацією та зміст його запитань, кількість і зміст виступів школяра перед товаришами з інформацією, доповідями (у позаурочний час) і, нарешті, загальна ерудиція учня, знання ним матеріалу, що виходить далеко за межі навчального курсу.

Методика вивчення й узагальнення ППД

Це питання охоплює організацію, основні форми та методи вивчення, узагальнення педагогічного досвіду. Взаємозв'язок організації, форм і методів можна представити у вигляді такої схеми.

Будь-яка організаційна одиниця може використовувати практично всі форми та методи вивчення й узагальнення досвіду: у кожній формі роботи можлива розмаїтість методів вивчення цього досвіду. Розглянемо окремо кожну графу схеми.

Методична секція або об'єднання — до них входять викладачі одного навчального предмета й одного профілю (однієї чи кількох сусідніх шкіл).

Циклова комісія поєднує вчителів-предметників одного циклу.

Наукова група з вивчення актуальних проблем педагогіки займається, наприклад, такими проблемами, як порівняльна ефективність методів навчання; проблемне навчання; виховання в учнів активної життєвої позиції; формування світогляду й т. п.

Науково-педагогічний семінар діє систематично, на ньому обговорюються питання передового педагогічного досвіду, його вивчення, узагальнення та впровадження.

Проблемна лабораторія включає педагогів різного профілю, захоплених вивченням загальної проблеми, наприклад, вихованням в учнів пізнавальних інтересів і потреб, ціннісних орієнтацій і т.

Школа передового досвіду припускає участь у ній різних викладачів, зайнятих вивченням, узагальненням і впровадженням цього досвіду.

Школа (університет) педагогічної майстерності має на меті пропаганду передового досвіду головним чином у групі вчителів-початківців.

Спецкурс із вузьких проблем педагогіки та педагогічного дослідження має на меті систематичне та глибоке вивчення цього питання, він розрахований як на досвідчених, так і на малодосвідчених викладачів, які прагнуть вивчати й узагальнювати педагогічний досвід.

Наукова експедиція — цей спосіб організації вивчення й узагальнення досвіду використовується нечасто і для порівняно невеликої кількості педагогів; керівники ж органів народної освіти та методичних центрів (інститутів удосконалення вчителів) часто організують наукові експедиції з метою монографічного вивчення й узагальнення передового досвіду всього педагогічного колективу школи або окремих учителів.

Названі організаційні одиниці не виключають й інші способи організації вивчення й узагальнення досвіду. У кожній школі, виходячи з конкретних умов і складу педагогічного колективу, вибирають той спосіб, що найбільше підходить на визначений навчальний рік.

Вчасно виявити та оцінити педагогічний досвід – завдання районного методичного кабінету та адміністрації навчального закладу.

Оцінювання педагогічного досвіду

Виявлення ППД ґрунтується на певних методологічних засадах, серед яких основні:

-         об’єктивність;

-         комплексність;

-         науковість.

За функціями ці критерії діляться на дві групи:

-         ті, за допомогою, яких оцінюється ППД як перспективний (актуальність, новизна, результативність);

-         ті, на основі яких визначається можливість і доцільність, вивчення та поширення ППД (стабільність і перспективність).

Етапи вивчення досвіду

·  Формування теми і мети досвіду;

· Опрацювання літератури з психології, методики, дидактики;

· Збір матеріалу;

· Відвідування навчальних занять;

· Консультації, корекція діяльності,

· Контрольні заміри знань учнів;

· Відвідування інших форм навчально-виховного процесу;

· Частковий опис досвіду;

· Аналіз діяльності педагога (попередній, проміжків, кінцевий);

· Творчий звіт учителя;

· Контрольні заміри знань учнів;

· Опис досвіду (технології методики, виявлених труднощів, перспективності);

· Обговорення узагальнення матеріали на засіданні педагогічної ради методичного кабінету;

· Рецензування досвіду;

· Оформлення матеріалів для затвердження.

Технологія узагальнення ППД

Схема узагальнення матеріалу:

-         тема досвіду;

-         обґрунтування його актуальності;

-         сучасні теоретичні ідеї, провідна ідея досвіду;

-         технологія досвіду, форми, методи, прийоми роботи;

-         алгоритм дій;

-         динаміка (кількісні і якісні зміни), результативності навчально-виховного процесу;

-         рекомендації щодо використання досвіду;

-         опис досвіду.

Останнім часом запроваджений моніторинг якості педагогічної діяльності учителів, який допомагає створити схему узагальнення матеріалу теми досвіду, обґрунтування його актуальності з точки зору розбудови національної школи і потреб практики.

Відкриті заняття з різних тем і питань навчально-виховної роботи. Ця розповсюджена форма вивчення й узагальнення досвіду широко використовується в усіх школах та у системі районних методичних формувань. Відвідуючи відкриті заняття досвідчених педагогів, їхні колеги, педагогічні працівники районної методичної служби та керівники школи колективно обговорюють, відзначають ті сторони, що дійсно є передовими, виявляють умови, при яких досвід конкретного педагога стає передовим і може стати надбанням інших.

Педагогічні ради, виробничі збори, наради з проблем педагогіки. Перед їх проведенням ведеться велика підготовча робота: відвідуються й аналізуються навчально-виховні заняття різних педагогів, вивчається література, готується виставка, що відбиває педагогічний досвід, готуються основні доповіді та співдоповіді. На раді, зборах, нараді колективно обговорюються підняті в доповіді питання, звертається увага на виявлення тих факторів та умов, що забезпечили успіх у роботі окремих педагогів, груп і цілих колективів; після обговорення питання виносяться рекомендації про використання передового досвіду.

Науково-методична та науково-практична конференції – удала форма вивчення й узагальнення передового досвіду. Відповідно до теми конференції вчителі вивчають літературу й осмислюють власний досвід, а також досвід колег. Так, із загальної теми конференції «Виховання в учнів любові до праці» окремі доповідачі можуть роз­повісти про свій досвід на заняттях з різних навчальних предметів або в різних видах позанавчальної діяльності учнів.

Педагогічна виставка, що відбиває передовий досвід, наприклад, дидактичний матеріал, що сприяє активізації на­вчального процесу, різні схеми та ма­теріали про міжпредметні зв'язки, зразки планів, конспектів і методичних розробок з різних питань навчально-виховної робо­ти тощо. Педагогічна виставка організується так само, як складова частина форм вивчення й узагальнення досвіду (конференцій, нарад тощо).

Педагогічні читання припускають аналіз, осмислення й узагальнення вчите­лем свого досвіду. Він спочатку виступає з доповіддю на методичній секції, об'єднанні або на педраді, виробничій нараді, Потім проводяться педагогічні читання, кращі доповіді висуваються на окружні читання, рекомендуються для опублікування в журналах, збірниках статей і т. д.

Диспути та дискусії з актуальних проблем навчально-виховної роботи. Вони організуються як в усній, так і у друкованій формі. У педагогічних колективах обговорюються актуальні спірні педагогічні проблеми. Думки, висловлені різними вчителями, доповнюють одна одну або виявляються зовсім протилежними. Кожний учасник суперечки прагне аргументувати свою позицію або спростувати думку сторони, що сперечається, фактами з власної практики, матеріалами передового досвіду.

Педагогічні екскурсії проводяться з метою вивчення реалізації передового досвіду. На екскурсії наочно видно в умовах практики передові методи, прийоми й організацію навчально-виховної роботи педагога-майстра.

Семінарські заняття з проблем педагогіки. Тема семінару визначається на рік або на кілька років. При вивченні загальної теми, наприклад, «Активізація навчального процесу», розглядаються більш часткові питання, такі, як компоненти навчального процесу; суб'єкт та об'єкт у навчальному процесі та їх взаємодія; активність учня як одна з умов його успішного навчання; прийоми активізації школярів на уроці. Вивчається теоретичний і методичний літературний матеріал, аналізується особистий досвід педагогів - учасників семінару, робляться узагальнення.

Практикуми з розробки методики вивчення й узагальнення педагогічного досвіду. Якщо у школі є група вчителів-ентузіастів, які займаються вивченням досвіду, то виправдане проведення практикуму: на його заняттях обговорюються такі питання, як складання списку літератури за визначеними темами, підготовка плану вивчення досвіду, методи вивчення та їх вибір за конкретними темами, способи спостереження й фіксація досвіду, кількісний аналіз та якісна інтерпретація отриманих матеріалів, узагальнення всього матеріалу.

Педагогічні консультації можуть бути усні й письмові. У роботі пошуковця педагога-новатора виникають питання, ускладнення й іноді сумніви. Педагогічна консультація проводиться досвідченими вчителями для початківців, малодосвідчених викладачів.

Самоосвіта - це доступна, ефективна й необхідна для будь-якого педагога форма вивчення досвіду інших педагогів, якщо цей досвід уже описаний та узагальнений у вигляді доповідей, статей, брошур, монографій, методичних розробок, пам'яток, інструкцій і т.д. Узагальнювати зафіксований досвід можна при великій кількості описів з однієї теми.

На основі програми розгортається робота зі збору педагогічних фактів та іншого емпіричного й інформаційного матеріалу. Отриманий матеріал уточнюється, перевіряється його вірогідність. Для подальшого вивчення й узагальнення педагогічний досвід необхідно описати (назвати авторів, вичленувати проблему, послідовно викласти суть досвіду, описати конкретні умови та час, у яких він реалізується, показати успіхи навчально-виховної роботи, що відносяться до описуваного досвіду).

Описаний досвід потім осмислюється: співставляються, порівнюються, аналізуються факти, виявляються взаємозв'язки між ними, з'ясо­вується характер залежності педагогічного процесу від конкретних умов. Звідси ви­пливають конкретні висновки. Тут доречно згадати думку К.Ушинського про те, що пряме запозичення досвіду одного педагога іншим без урахування конкретних умов користі не принесе.

Осмислений матеріал оформлюється у вигляді доповіді, статті, методичної розробки та рекомендацій, плаката, інформації, тексту лекції, брошури, книги, монографії, дисертації тощо.

Висновки, зроблені в результаті узагальнення досвіду, перевіряються й доповнюються іншими методами науково-педагогічного дослідження й у першу чергу через педагогічний експеримент; в узагальнений матеріал вносяться необхідні корективи.

У результаті такої пропаганди педагоги включають передовий досвід у свою практику навчально-виховної роботи, з нових позицій переосмислюють свій новий досвід, прагнучи зберегти творчу індивідуальність, свій стиль і почерк роботи; у педагогічну практику вносяться окремі виправлення.

Технологія впровадження

·              ознайомлення вчителів з ППД, роз’яснення його переваг порівняно з традиційними методами;

·              створення сприятливих умов для розвитку творчості вчителів, показ прийомів на практиці;

·              тренування вчителів оволодіння вміннями та навичками;

·              організація контролю за застосуванням безперечно раціональних засобів роботи;

·              моральне і матеріальне заохочення носія ППД.