У селі Грузькому, центрі одноіменної волості другої мирської ділянки Київського повіту й губернії, наприкінці 1857 – на початку 1858 років при церкві була відкрита приходська школа. Із клірових відомостей грузецької православної церкви Архістратига Михаїла відомо, що розміщено її було у будинку дяка Олександра Дмитровича Крвеонановського, який сам там і викладав.
У 1863-64 навчальному році школу відвідувало 29 хлопчиків і 10 дівчаток.
Через зухвалу поведінку сільському дякові заборонили викладати в школі. Вона була перенесена в громадський будинок, мешканці села спеціально наймали вчителя Миколу Вдовиченка.
1882 року за церковний кошт та пожертви селян було збудовано новий будинок для школи. На початку ХХ ст. він виглядав, як стара сільська хатина з похиленими вікнами. У ньому було дві класні кімнати, стіни в яких, за свідченнями старожилів, були вкриті цвіллю, а підлога мала багато ям. Учителем був Іван Семенович Ковальченко, сільський дяк. Він навчав дітей Закону Божого й часто бив їх лінійкою.
Наприкінці 80-х років ХІХ ст. в школі навчалося 50 учнів.
Після 1907 року в школі різні вчителі викладали українську, слов'янську мови, арифметику, співи. Діти щодня ходили в церкву на вечірнє богослужіння. На навчання брали дітей не молодше 8 років. Після чотирирічного курсу та випускних іспитів, які приймав священик, випускники отримували атестат, який давав змогу продовжити навчання у місті. Навчальний рік починався після Покрови, закінчувався перед Різдвом і тривав 55 днів. У школі навчалося понад 150 учнів.
У 1921 році в попівському будинку відкрилася п'ятирічна школа.
У 1927 році у Грузецькій початковій школі створено піонерський загін.
У 1930 році на базі початкової школи утворено школу-семирічку, яка давала неповну середню освіту (директор Шевченко М. В.).
У 1935 році збудовано нове приміщення й відкрито Гружчанську середню школу (десятирічку). Директором школи був Абрам Самсонович Нюренберг. У школі тоді навчалося понад 560 учнів у дві зміни.
1940-1941 роки – директор школи – Фетюк Марія Іванівна.
На початку липня 1941 року село зайняли німецько-фашистські війська. У приміщенні школи вони розмістили комендатуру.
Під час відступу, у листопаді 1943 року, німці спалили школу.
У 1945 році почала працювати семирічна школа.
1956 року Гружчанська середня школа вітала перших повоєнних випускників, яких було аж 53 (директор Любименко М. Т.).
З того часу Гружчанська середня школа безперебійно працює. У наступні роки її очолювали різні люди, які залишили свій особливий внесок у її історію: Пришва Ю. В., машовець М. О., Журавель Т. І., Дженжера М. І., Коваль І. Є., Малюк В. Ф., Бойченко М. І., Бабич Г. С., Шолудько В. В.
У 1987 році, після переселення до Грузького потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи, було споруджено нове приміщення школи. В цьому році призначено директором школи Корбут Л. С.
22 лютого 1999 року Гружчанську школу було атестовано за статусом загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів.
